Volume 4, Number 1 (2018)

Andriy Pavliv

URBAN SPACE IN THE ХХІ CENTURY.
THE ISSUES OF SCALE AND CHOICE

Lviv Polytechnic National University, 12, S. Bandery Str., 790013, Ukraine,
apavelli1116@gmail.com

Received: April 13, 2018 / Revised: April 28, 2018 / Accepted: May 4, 2018

© Pavliv A., 2018

Abstract. Having analysed some formative changes of the post-industrial society and practical experience of managing the urban development of a large city, we made an attempt to formulate the strategic principles for the effective definition of the optimal density of urban development in the long-term perspective (until the mid-twenty first century).

Key words: universal pedestrian accessibility, optimal density, “urban villages”.

Кількість посилань 40
Андрій Павлів

МІСЬКИЙ ПРОСТІР У ХХІ СТОЛІТТІ. ПРОБЛЕМИ МАСШТАБУ ТА ВИБОРУ.

Анотація. Опираючись на аналіз формаційних змін постіндустріального суспільства та практичний досвід управлінням урбаністичним розвитком великого міста, зроблено спробу сформувати стратегічні засади ефективного визначення оптимальної щільності містобудівного розвитку на перспективу до середини ХХІ століття.
Поняття великого міста, протягом ХХ століття фактично змінило свій зміст і стало означати обширну урбанізовану територію. З подальшим зростання міського населення цей зміст може зазнати видозміни, що не обов’язково означає територіальну експансію, як це може видаватись на перший погляд.
Сформульовано перспективу трансформації містобудівної тканини у зв’язку із зменшенням впливу індустріальних факторів її розвитку, на зміну яким приходить специфіка високоінформатизованого суспільства. Вона полягає у тенденції перетворення великих функціональних зон промислового міста на локальні житлові кластери пішохідної доступності діаметром близько 2 км. Сукупність таких кластерів універсальної пішохідної доступності (“міських сіл”), на котру накладається ріст локальної самоорганізації та вертикальних ініціатив, може стати причиною ініціатив із часткового перегляду функцій загальноміського управління.
Окреслено коло практичних питань пов’язаних із категорією оптимальної щільності як ключового показника міста ХХІ століття. На прикладах таких житлових кварталів як “Kowloon Walled City” у Гонконгу, “Pinnacle” та “Interlace” у Сінгапурі, “False Creek” у Ванкувері та щільно урбанізованих житлових районів м. Львова простежено еволюцію окремих містобудівельних утворень, котрі демонструють стан актуальної дискусії навколо конкретних показників кількості населення на одиницю площі. На основі показників якості життя, котрі демонструють ці та інші приклади, було відзначено граничні та бажані показники оптимальної щільності та просторові моделі її предметизації.
Визначено, що для міського поселення, сформованого як тканина локальних кластерів пішохідної доступності до можливостей міського вибору (кількість благ, послуг, зайнятості тощо які доступні у місті), щільність може досягатись або за рахунок формування квартальної забудови середньої висотності (8–9 поверхів), або комбінаціями різноповерхових будівель із переважанням висотних. Кількісним діапазоном оптимальної щільності можна вважати показники, які коливаються від 5 000 до 10 000 мешканців на квадратний кілометр.

Ключові слова: універсальна пішохідна доступність, оптимальна щільність, “міські села”.

Bohdan Cherkes, Halyna Petryshyn, Anton Kolomyeytsev, Solomiya Konyk

INTENSIFICATION OF BUILDING THE TERRITORY
OF A HISTORICAL FORMED CITY USING THE EXAMPLE OF LVIV

Lviv Polytechnic National University
12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine,
tscherkes53@gmail.com, hala.petr@polynet.lviv.ua, antonkolo@gmail.com, solyaa898@gmail.com

Received: March 9, 2018 Revised: April 21, 2018 Accepted: May 2, 2018

© Cherkes B., Petryshyn H., Kolomeytsev A., Konyk S., 2018

Abstract: The article deals with the process of intensification of the urban territory of a historically formed city. The quarters of residential developments of different periods are analyzed and the indicators of density are determined. The urban transformations of a city canvas, which influence the changes in the density indices and their inter-dependence were investigated.

Key words: urban development, urbanization, density, intensification

Кількість посилань 12

Богдан Черкес, Галина Петришин, Антон Коломєйцев, Соломія Коник

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ЗАБУДОВИ ІСТОРИЧНО СФОРМОВАНОГО МІСТА
НА ПРИКЛАДІ ЛЬВОВА

Анотація. Міста метрополійного характеру, зокрема Львів, максимально інтенсифікуються у їхніх існуючих межах, враховуючи потенціал сформованих містобудівних утворень та неосвоєних територій, як і поза ними. Міська щільність є показником міського розвитку і демонструє кількісне та якісне використання міського середовища людиною.
Кількість наявного населення у Львові, за оцінкою, на 1 квітня 2016 року становила 757,2 тисяч осіб. Відтак, у 2016 році у Львові (включаючи міста-сателіти Винники, Брюховичі та Рудно), було здано в експлуатацію житлові будинки загальною площею 475,4 тис кв. м. На Львів припадає 55,3 % загальнообласного введення житла, а у розрахунку на 1000 мешканців міста було збудовано 633,3 кв. м загальної площі житла.
Територією забудови житлових кварталів обрано вільні чи занедбані ділянки, що прилягають до основних транспортних сполучень, які формують планувальний каркас міста: вул. Шевченка, вул. Володимира Великого, вул. Княгині Ольги, вул. Пасічна та інші. В межах прилеглих до цих вулиць територій виділені ділянки різної площі від
2,5 га та великі квартали до 15 га.
Основною тенденцією забудови залишається застосування квартального типу забудови, що формується з груп секційних будинків однієї або ж різної поверховості. Морфологічно це може бути забудова, сформована навколо замкнутих дворів у межах 2–3 будинків (“Семицтвіт”, “Америка”), або периметрально забудована територія (“Вілла Магнолія”), чи більш розосереджена організація території (“Пасічний”). Незважаючи на різну поверховість забудови та різні планувальні принципи, було отримано такі результати: у досліджених кварталах відсоток забудованої території становить 20–40 %, також прослідковується тенденція до збільшення площі забудови при меншій загальній площі ділянки; поверховість житлової забудови є параметром, який корегують, щоб отримати бажану щільність кварталу, часто не враховуючи планувальні обмеження та нівелюючи важливість вимог до комфортності проживання; велика кількість людей, що проживатиме у цих кварталах, потребуватиме збільшення кількості об’єктів обслуговування, місць у освітніх та дошкільних закладах, які однак проектуються менш інтенсивно, ніж нові житлові комплекси; нові житлові утворення є фокусами притягання людей, а, значить, додаткових транспортних потоків, що стимулює забезпечення паркомісцями, організації транспортного та пішохідного руху; проявляється тенденція повільного переходу монофункційних житлових комплексів до поліфункційних, про що свідчать запроектовані громадські приміщення у перших поверхах деяких житлових будинків.
Інтенсифікація міського середовища у період зростання рівня урбанізації повинна враховувати потреби міста, зважати на його проблеми та підтримувати концепцію сталого розвитку. Формування кварталу забудови має розглядатись у загальноміському контексті і створювати якісне міське середовище. Ще відповідальнішим завданням є віднайдення підходів до інтенсифікації історичних міст, особливо їх центральних частин.

Ключові слова: міська забудова, урбанізація, щільність, інтенсифікація

Galyna Shevtsova

GENESIS OF UKRAINIAN WOODEN CHURCH:
WORLD CONTEXT AND ORIGINALITY

Kyiv National University of Construction and Architecture
Povitroflotskyi prospect, 31, 03680, Kyiv, Ukraine, nekosanka@hotmail.com

Received: April 19, 2018 / Revised: May 3, 2018 / Accepted: May 9, 2018

© Shevtsova G., 2018

Abstract: article gives theoretical summary and new conclusion of Ukrainian wooden church genesis (origins and principles of architectural formation) scientific problem. The investigation results are achieved by the analytic of Ukrainian wooden church’s main architecture-genetic characteristics such as its space-composition and shape-construction. This analytic was fulfilled from the global position of worldwide sacral architecture developing review. The scientific results point the authentic, originality and world-cultural significance of Ukrainian wooden church’s architectural phenomenon showing the rare case of European Monotheistic temple inclining to the Eastern (Central and South Asian) compositional archetypes of Polytheistic architecture.

Key words: Ukrainian wooden church; genesis, architecture-genetic characteristics, space-composition, shape-construction, world sacral architecture, compositional archetype.

Кількість посилань 16

Шевцова Галина

ГЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЕВ’ЯНОЇ ЦЕРКВИ:
СВІТОВИЙ КОНТЕКСТ І САМОБУТНІСТЬ

Анотація. У статті наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової проблеми генези української дерев’яної церкви (її витоків та принципів архітектурного формування). Наукові результати були досягнуті завдяки аналізу основних архітектурно-генетичних характеристик української дерев’яної церкви, таких як її композиція і просторова конструкція. Аналіз проведено у глобальному річищі огляду розвитку світової сакральної архітектури.
Основні архітектурно-генетичні характеристики української дерев’яної церкви – її композиція і просторова конструкція є виключно консервативними (сформованими не пізніше XVI ст.) та загальновживаними на українських землях ознаками, що залишаються переважальною основою архітектури українських дерев’яних храмів незалежно від їх часу зведення та місця розташування. Зокрема, простежено генезу п’яти негомогенних за походженням базових типів конструктивно-просторової форми верхів українських дерев’яних церков (підвищений накат, намет, залом, восьмерик на четверику, конструктивне поєднання залому і восьмерика на четверику), що можуть комбінаторно поєднуватися в архітектурі однієї будівлі. Також виявлено два базових типи пов’язаної з інтер’єром просторової композиції українських дерев’яних церков. Ними є центрично-підпорядкований (з одним центральним верхом) та незалежно-комбінований (центрично-симетричний багатоверхий) типи, що кореспондуються з основними архетиповими композиційними моделями східного храмобудівництва: центральноазійською (зороастрійською) та південноазійською (індуїстською) відповідно. Це, у поєднанні з іншими ознаками, свідчить про генетичний зв’язок архітектури української дерев’яної церкви з традиціями культового зодчества східно-політеїстичного типу.
Процес формування української дерев’яної церкви відбувався різкими революційними стрибками, що було обумовлено унікальними географічними, культурними та історичними умовами регіону. Відправною точкою є нетипові передумови формування української дерев’яної культової архітектури в зоні територіального межування світових ареалів каркасного і зрубного дерев’яного будівництва, східних і західних культурних архетипів. Надалі процес формування двічі змінював напрямок. Ключовими зламами характеру розвитку були: примусове поширення християнства на Русі, що призвело до змішування архітектурних традицій місцевого анімізму та візантійського християнства, а також монголо-татарська навала, яка викликала послаблення християнського впливу та зумовила перевагу дохристиянських будівельних традицій. Саме це, вочевидь, ініціювало формування комбінаторної структури і багатоверхість українських дерев’яних церков.
На основі наведеного вище розроблено теорію генези української дерев’яної церкви, яка може бути описана п’ятьма базовими принципами: принципом самостійності і синкретичності генези, консервативності базових форм, тектоніки і центричності структури, комбінаторності шляху формотворення, революційності характеру розвитку. Самостійність генези української дерев’яної церкви розуміється як автентичність її архітектури, що має декілька принципово унікальних рис. Найбільш значущими з них є шлях формування у монотеїстичну будівлю суто політеїстичним шляхом комбінаторного поєднання автономних архітектурних одиниць (є чинним лише для випадку незалежно-комбінованого типу композиції). Також унікальною є ідея багатоступінчатого поєднання зрубних заломів у верхах, що дозволяє створювати високі і стабільно-міцні, відкриті в інтер’єрі тектонічні архітектурні простори. Під синкретичністю генези мається на увазі наявність декількох принципово різних прототипів (дохристиянський і християнський, східний і західний, тощо) її просторово-конструктивної форми і композиції.
Висновки дослідження стверджують автентичність, самобутність і всесвітньо культурне значення архітектурного феномену української дерев’яної церкви, що являє собою рідкісний випадок європейського монотеїстичного храму, який зберігає зв’язок з духовними традиціями нації з анімістичних часів.

Ключові слова: українська дерев’яна церква, генезис, архітектурно-генетичні характеристики, композиція, просторова конструкція, світова сакральна архітектура, композиційний архетип.

Olena Khorosha, Volodymyr Smoliak

ARCHITECTURAL ENSEMBLE OF THE POTOTSKYI IN TULCHYN,
AS THE STANDARD OF CLASSICISM IN EASTERN PODILLIA

Vinnytsia National Technical University
95 Khmelnytske shose, 21021, Vinnytsia, Ukraine, ksyun_@ukr.net

Received: April 19, 2018 / Revised: May 3, 2018 / Accepted: May 22, 2018

© Khorosha O., Smoliak V., 2018

Abstract. A historic and cultural as well as urban panning architectural analysis of the main periods of the prosperity, decline and renovation of the Pototskyi palace in Tulchyn on Vinnitsia area at the end of 18th century have been reviewed in the article. The stylistic features of the palace’s architecture have been determined. The influence of early classicism on the formation of the principal aspects of the palace ensemble architecture surrounding has been analyzed. The main artistic and decorative methods as well as the regularities, compositional and spatial solutions to the architecture of palace complex have been revealed.
Key words: palace, architectural monument, early classicism, Pototskyi, ensemble, estate, order, style, wing.

Кількість посилань 21

Олена Хороша, Володимир Смоляк

АРХІТЕКТУРНИЙ АНСАМБЛЬ ПОТОЦЬКОГО В ТУЛЬЧИНІ,
ЯК ЕТАЛОН ЕПОХИ КЛАСИЦИЗМУ НА СХІДНОМУ

Анотація. У статті проведено історико-архітектурний аналіз палацово-паркового ансамблю Потоцьких в Тульчині на Вінниччині. Проаналізовано джерельну базу, попередні наукові праці та визначено, що питання дослідження палацово-паркового ансамблю в Тульчині не було розглянуто комплексно для Східного Поділля та в контексті європейського впливу. Доцільно провести подальше вивчення даної пам’ятки архітектури, її декоративних деталей та архітектурних форм, притаманних стилю класицизм.
Метою статті є дослідження та комплексний аналіз пам’ятки архітектури національного значення – палацово-паркового ансамблю родини Потоцьких у місті Тульчин Вінницької області. У статті розглянуто основні періоди еволюція палацу: забудови, розквіту, занепаду та відновлення, з кінця XVIII століття до сьогодення.
Прослідковано вплив періоду європейського раннього класицизму на формування головних аспектів архітектурного середовища палацового ансамблю. Визначено, що палац Потоцьких у Тульчині є зразком ранньої класицистичної архітектури на Східному Поділлі та відображає суспільно-культурний розвиток даного регіону. Досліджено історичні аспекти становлення палацу та стан збереженості споруди від заснування до сучасної часткової реставрації. Проаналізовано композиційно-просторову схему маєтку та архітектурно-планувальні особливості палацу в контексті розвитку інших представників садибної архітектури раннього класицизму Вінниччини.
Розкрито питання забудови палацу з ідеєю зв’язку будівель “палац-храм”, де головні складові знаходились на одній композиційній осі. Прослідковано, що від свого створення та до сьогодення палац Потоцьких майже зберіг свою цілісність та архітектурно-декоративне оздоблення, пройшовши довгий шлях часткових перепланувань та реставрацій.
На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що серед чималої кількості садиб на Східному Поділлі, архітектурний ансамбль родини Потоцьких у Тульчині започаткував класицизм у палацовій архітектурі у цьому регіоні та є неповторним і одночасно еталонним зразком раннього класицизму Вінниччини та України загалом.

Ключові слова: палац, архітектурна пам’ятка, ранній класицизм, Потоцький, ансамбль, маєток, ордер, стиль, флігель.

Larysa Shuldan

METHODS OF TEACHING ARCHITECTURAL ENERGY CONSERVATION IN THE EDUCATIONAL DESIGN

Lviv Polytechnic National University 12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine
E-mail: shuldanlarisa@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-4171-9807, Larysa Shuldan

Reseived: 22 February, 2018 / Revised: 20 March, 2018 / Assepted: 27 March, 2018

© Shuldan L., 2018, ID ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4171-980

Abstract. Energy conservation is becoming increasingly more relevant for Ukraine and the world, and architectural education must meet one of the most significant challenges of our time. The article analyzes the existing laws and regulations of our country and points out to the lack of a number of national standards necessary for architectural design. It focuses on the problems of real design and ways to solve them within the framework of architectural training. By expanding the curriculum with specialized subjects, such as “Energy Efficient Architecture”, the Institute of Architecture of Lviv Polytechnic National University significantly improves the energy awareness of architects and their responsibility for the energy consumption of the objects they design. The analysis of the basic principles and areas of application of energy-efficient architectural solutions is based on interdisciplinary research. This is the basis of the methodology of teaching the discipline with its theoretical and practical components. The paper describes the key aspects of classes on the theory of architectural energy efficiency to students. The practical part involves using instructional design to develop solutions that can be applied in new buildings, as well as in reconstruction, renovation and modernization of objects of different construction periods. Some examples and description of educational projects related to architectural thermal modernization are provided. The resulting information can be applied not only in instructional design but also in future graduation and competition design projects, as well as in students’ research works. The outlined prospects for energy conservation in architecture and ways of development of the subject have a significant potential for improving the professional competence of architecture students. Special attention is given to research work aimed to ensure consistency of the content of education with the current state of the economy, energy consumption, achievements of science and technology. By introducing the above means into architectural training, one can expect significant foreseeable energy conservation effects in real, applied design.

Key words: architecture, energy conservation, energy efficiency, public buildings, instructional design, architecture competitions.

Кількість посилань 10

Шулдан Лариса

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЕКТУВАННІ

Анотація. Актуальність питань енергозбереження для України та світу невпинно зростає і архітектурна освіта має відповідати одному з найважливіших викликів сучасності. У статті проаналізовано наявні в нашій країні закони й норми, а також відзначено відсутність низки необхідних для архітектурного проектування національних стандартів. Розглянуто проблеми реального проектування та шляхи їх вирішення у підготовці архітекторів. Введення в навчальну програму спеціальних дисциплін, таких як “Енергоощадна архітектура” в інституті архітектури Національного університету “Львівська політехніка”, значно підвищує енергетичну свідомість архітекторів та їхню відповідальність за рівень енергоспоживання запроектованих ними об’єктів. Аналіз основних засад та напрямів застосування енергоефективних архітектурних рішень базується на міждисциплінарних дослідженнях. Саме це покладено в основу методики викладання навчальної дисципліни з її теоретичною та практичною складовими. Окреслено основні позиції навчання студентів теорії архітектурного енергозбереження. У практичній частині під час навчального проектування відпрацьовуються рішення, що могли би бути застосовані для нових будівель, в умовах реконструкції, реновації і модернізації об’єктів різного періоду зведення. Наведено деякі приклади і опис навчальних проектів архітектурної термомодернізації. Отримані знання знаходять застосування не лише у навчальному проектуванні, а й у подальшому, в дипломному та конкурсному проектуванні, у наукових роботах студентів. Окреслені перспективи енергозбереження в архітектурі та шляхи розвитку дисципліни, що являють собою значний потенціал для підвищення професійної компетенції студентів-архітекторів. Важлива роль належить науковій діяльності, яка має забезпечувати відповідність змісту освіти, сучасному стану економіки та використання енергії, досягненням науки і техніки. Забезпечивши архітектурну освіту названими вище засобами, можна буде очікувати суттєві результати енергозбереження в найближчому майбутньому в реальному, прикладному проектуванні.

Ключові слова: архітектура, енергозбереження, енергоефективність, громадські будівлі, навчальне проектування, архітектурні конкурси.

Larysa Shuldan

METHODS OF TEACHING ARCHITECTURAL ENERGY CONSERVATION IN THE EDUCATIONAL DESIGN

Lviv Polytechnic National University 12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine
E-mail: shuldanlarisa@gmail.com, https://orcid.org/0000-0003-4171-9807, Larysa Shuldan

Reseived: 22 February, 2018 / Revised: 20 March, 2018 / Assepted: 27 March, 2018

© Shuldan L., 2018, ID ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4171-980

Abstract. Energy conservation is becoming increasingly more relevant for Ukraine and the world, and architectural education must meet one of the most significant challenges of our time. The article analyzes the existing laws and regulations of our country and points out to the lack of a number of national standards necessary for architectural design. It focuses on the problems of real design and ways to solve them within the framework of architectural training. By expanding the curriculum with specialized subjects, such as “Energy Efficient Architecture”, the Institute of Architecture of Lviv Polytechnic National University significantly improves the energy awareness of architects and their responsibility for the energy consumption of the objects they design. The analysis of the basic principles and areas of application of energy-efficient architectural solutions is based on interdisciplinary research. This is the basis of the methodology of teaching the discipline with its theoretical and practical components. The paper describes the key aspects of classes on the theory of architectural energy efficiency to students. The practical part involves using instructional design to develop solutions that can be applied in new buildings, as well as in reconstruction, renovation and modernization of objects of different construction periods. Some examples and description of educational projects related to architectural thermal modernization are provided. The resulting information can be applied not only in instructional design but also in future graduation and competition design projects, as well as in students’ research works. The outlined prospects for energy conservation in architecture and ways of development of the subject have a significant potential for improving the professional competence of architecture students. Special attention is given to research work aimed to ensure consistency of the content of education with the current state of the economy, energy consumption, achievements of science and technology. By introducing the above means into architectural training, one can expect significant foreseeable energy conservation effects in real, applied design.

Key words: architecture, energy conservation, energy efficiency, public buildings, instructional design, architecture competitions.

Кількість посилань 10

Шулдан Лариса

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЕКТУВАННІ

Анотація. Актуальність питань енергозбереження для України та світу невпинно зростає і архітектурна освіта має відповідати одному з найважливіших викликів сучасності. У статті проаналізовано наявні в нашій країні закони й норми, а також відзначено відсутність низки необхідних для архітектурного проектування національних стандартів. Розглянуто проблеми реального проектування та шляхи їх вирішення у підготовці архітекторів. Введення в навчальну програму спеціальних дисциплін, таких як “Енергоощадна архітектура” в інституті архітектури Національного університету “Львівська політехніка”, значно підвищує енергетичну свідомість архітекторів та їхню відповідальність за рівень енергоспоживання запроектованих ними об’єктів. Аналіз основних засад та напрямів застосування енергоефективних архітектурних рішень базується на міждисциплінарних дослідженнях. Саме це покладено в основу методики викладання навчальної дисципліни з її теоретичною та практичною складовими. Окреслено основні позиції навчання студентів теорії архітектурного енергозбереження. У практичній частині під час навчального проектування відпрацьовуються рішення, що могли би бути застосовані для нових будівель, в умовах реконструкції, реновації і модернізації об’єктів різного періоду зведення. Наведено деякі приклади і опис навчальних проектів архітектурної термомодернізації. Отримані знання знаходять застосування не лише у навчальному проектуванні, а й у подальшому, в дипломному та конкурсному проектуванні, у наукових роботах студентів. Окреслені перспективи енергозбереження в архітектурі та шляхи розвитку дисципліни, що являють собою значний потенціал для підвищення професійної компетенції студентів-архітекторів. Важлива роль належить науковій діяльності, яка має забезпечувати відповідність змісту освіти, сучасному стану економіки та використання енергії, досягненням науки і техніки. Забезпечивши архітектурну освіту названими вище засобами, можна буде очікувати суттєві результати енергозбереження в найближчому майбутньому в реальному, прикладному проектуванні.

Ключові слова: архітектура, енергозбереження, енергоефективність, громадські будівлі, навчальне проектування, архітектурні конкурси.

Lesya Chen, Ivan Znak

REPRODUCTION OF THE LOST MONASTIC COMPLEXES OF OSBM

Lviv Polytechnic National University
12, S. Bandera Str., 12, 79013, Lviv, Ukraine, lchen@ukr.net

Received: March 21, 2018 / Revised: March 30, 2018 / Accepted: April 16, 2018

© Chen L., Znak І. 2018

Abstract. The degree of the Basilian monastic complexes preservation in general and each object in particular is being investigated and the possibilities of their reproduction with adaptation to the original function are determined in the article.

Key words: Monastery, modern state of the Basilian monastery, reproduction of the monastic complex.

Кількість посилань 7

Леся Чень, Іван Знак

ВІДТВОРЕННЯ ВТРАЧЕНИХ
МОНАСТИРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ ЧСВВ

Анотація. У статті порушено проблему відтворення втрачених монастирських комплексів Чину Святого Василія Великого, що в наш час є надзвичайно актуальною. Монастирі відіграють значну роль у багатьох сферах життя українського суспільства і являються об’єктами української культурної спадщини. За архітектурно-просторовим рішення монастирі являли собою компактне містобудівне утворення, з сакральними, житловими, просвітницькими та господарськими зонами, функціонально поєднаними між собою. На сьогодні багато монастирських комплексів втрачено, а в тих, що дійшли до наших днів, є об’єкти, що перебувають в напівзруйнованому стані. Найбільшої шкоди пам’яткам завдало функціональне використання їх не за призначенням, що призводило до перепланування, перебудови, добудови і надбудови, а то й до часткового чи повного руйнування монастирських будівель.
Автори звертають увагу на необхідність ґрунтовного комплексного вивчення і зіставлення письмових джерел, ілюстративних, архівних, картографічних матеріалів, натурних обстежень, щоб ідентифікувати архітектурно-просторову структуру василіанських монастирів. Науково обґрунтована документація про розглянуті об’єкти із врахуванням закономірностей архітектурно-просторової організації, дозволяє архітекторам-реставраторам відтворити цілісний і композиційно довершений монастирський ансамбль як складової історичного середовища міста чи села.
На основі опрацювання літературних, архівних і картографічних матеріалів та натурних обстежень у статті вивчена містобудівна структура руїн василіанських монастирів.
Суспільне визнання ролі монастирських пам’яток як осередків духовності, що мають наукову, історичну та мистецьку цінність спонукає до необхідності їх охорони, як об’єктів культурної спадщини. Залежно від містобудівного положення, цінності монастирських об’єктів, ступеня їх збереженості, автори публікації запропонували індивідуально для кожного конкретного василіанського монастирського комплексу реставраційні заходи і збереження і відтворенню втрачених монастирських споруд.

Ключові слова: монастир, сучасний стан василіанського монастиря, відтворення монастирського комплексу.

Brych Mariia

APPLICATION OF THE MULTIMEDIA EXHIBITION
TECHNOLOGIES FOR ARCHITECTURAL SPACE FORMATION
OF THE OPEN-AIR MUSEUMS

Lviv Polytechnic National University
12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine,
marichka_brych@hotmail.com

Received: April 25, 2018 / Revised: May 3, 2018 / Accepted: May 16, 2018

© Brych M., 2018

Abstract. The characteristics of different types of multimedia exhibition technologies are investigated in this article. The author considers the features of virtual and real historical and architectural environment interaction. The peculiarities of space formation of the open-air museums, created on the basis of architectural monuments, with the help of multimedia technical means are analyzed. The feasibility of multimedia exhibition technologies application for the open-air museums is substantiated.

Key words: open-air museum, architectural monument, exhibition technologies, multimedia technologies.

Кількість посилань 8

Брич Марія

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ВИСТАВКОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ДЛЯ ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОСТОРУ МУЗЕЇВ ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ

Анотація. Сьогодні художня організація дозвілля поєднує у собі пізнавальну та розважальну функції, що спричиняє необхідність коригування традиційного підходу до архітектурно-просторової організації музеїв. Основною особливістю архітектурних, містобудівних, ландшафтних та археологічних ансамблів та комплексів є великий масштаб і складний характер, тому їх варто розглядати в рамках комплексного підходу. У світовій практиці поширеним способом музеєфікації багатогранної культурної спадщини є музеї під відкритим небом. У сучасних умовах, використання середовища музеїв під відкритим небом як розважального простору є найцікавішою та найбільш актуальною формою збереження і демонстрації великих архітектурних та містобудівних комплексів чи ансамблів. Одним зі способів якісно реалізувати подібний підхід є використання мультимедійних технологій. Багатогранність згаданих пам’яток ставить перед нами важке завдання – якісно транслювати історико-культурну інформацію спостерігачеві. Сьогодні модель взаємодії музею з відвідувачами принципово міняється, все більшої популярності набуває “культура участі” – можливість не тільки споживати, але і бути частиною культурних заходів.
Використання сучасних технологій у музеях дають можливість розширити інформаційну складову експозиції, а технологічний розвиток робить їх дедалі гнучкішими у використанні. Популярним сьогодні є використання інтерактивних кіосків, інформаційних сенсорних екранів, мультимедійних інсталяцій, голографічних та проекційних установок, засобів доповненої та віртуальної реальності, світло- та звукоапаратури, а також організація різних рольових або симуляційних ігор. Мультимедійні виставкові технології можуть відігравати роль і допоміжного засобу, і слугувати самостійним інструментом формування архітектурного простору музею.
Широкий спектр можливостей сучасних мультимедійних виставкових технологій дає підстави для їх використання у музеях під відкритим небом. Вони є особливо ефективним для трансляції максимального об’єму інформації відвідувачеві при збереженні автентичної структури і середовища великих містобудівних ансамблів, які включають архітектурні, ландшафтні, археологічні та історичні пам’ятки, нерозривно поєднані між собою. Таким чином, мультимедійні виставкові технології доцільно використовувати для формування архітектурного простору музеїв під відкритим небом.

Ключові слова: музей під відкритим небом, пам’ятка архітектури, виставкові технології, мультимедійні технології.

Natalia Vergunova, Mariya Blinova

CAD/CAM/CAE-SYSTEMS IN DESIGN
OF ARCHITECTURAL ENVIRONMENT

Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture,
40, Sumskaya Str., 61002, Kharkiv, Ukraine
n.vergunova@gmail.comNataliaVergunova

Received: April 9, 2018 / Revised: April 19, 2018 / Accepted: April 27, 2018

© Vergunova N., Blinova M., 2018

Abstract. This article is about development prospects of CAD/CAM/CAE-systems and the significance of these systems for design of architectural environment. Modern technologies of designing are considered and practical examples of the architectural objects made by means and algorithms of CAD/CAM/CAE-systems are reviewed.

Key words: architecture, 3D-model, 3D-modelling, 3D-printing, CAD/CAM/CAE-systems, virtual reality.

Кількість посилань 7
Наталія Вергунова, Марія Блінова

CAD/CAM/CAE-СИСТЕМИ В ДИЗАЙНІ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Анотвція. CAD/CAM/CAE-системи займають особливе положення серед інших систем, оскільки представляють індустріальні технології, безпосередньо спрямовані на найбільш важливі області матеріального виробництва. Сьогодні загальновизнаним фактом є неможливість виготовлення складної наукомісткої продукції (супутників, кораблів, літаків, танків, автомобілів, різних видів верстатів і промислового устаткування і ін.) без застосування CAD/CAM/CAE-систем, не кажучи про архітектурні споруди та їхні комплекси.
Один із напрямків розвитку CAD/CAM/CAE-систем ґрунтується на створенні і вдосконаленні програмних конгломератів, основне завдання яких полягає в забезпеченні повністю завершеного процесу розробки, виготовлення, експлуатації та утилізації будь-якого об’єкта. Само собою зрозуміло, що до питань завершеності належать розробка конструкції об’єкта і оснащення для його виготовлення, управління всіма технологічними процесами при виробництві об’єкта, контроль його якості, упаковки та транспортування, а також його реалізація. Таким чином, CAD/CAM/CAE-системи стають усе більш універсальними в застосуванні до різних проектних завдань, а наданий ними комп’ютерний інструментарій може бути задіяний в архітектурній діяльності.
Найцікавішою перспективою розвитку CAD/CAM/CAE-систем, в контексті архітектури, є створення і вдосконалення центрів віртуальної реальності для PLM (Product Lifecycle Management). Технології віртуальної реальності використовуються при проектуванні складних системних продуктів (авіація, автомобілі тощо) для візуалізації комплексних архітектурних рішень, при плануванні розвитку міст (urban planning), тобто там, де розроблені концепції, ув’язка компонентів і навіть тестування (аж до отримання віртуального досвіду експлуатації) повинні бути проведені задовго до етапу створення фізичного прототипу.
Отже, особлива ефективність застосування технології VR проявляється в процесі пристосування архітектурної споруди/комплексу з персоніфікованим міським середовищем, що є однією з головних, визначальних завдань проектанта. Це дозволяє оцінити, як сприймається спроектована будівля з тих чи інших ракурсів ландшафту місцевості і навпаки, сприяє усвідомленню дійсності з проектованої споруди.

Ключові слова: архітектура, 3D-модель, 3D-моделювання, 3D-друк, CAD/CAM/CAE-системи, віртуальна реальність.

Nellya Leshchenko

NEW BUILDINGS IN THE HISTORICAL URBAN ENVIRONMENT

Kyiv National University of Construction and Architecture
31, Povitroflotskyy prosp., 03037, Kyiv, Ukraine
ardisconn@ukr.net, orcid.org/0000-0002-3198-4554, Nellya Leshchenko

Received: March 21, 2018 / Revised: March 27, 2018 / Accepted: April 12, 2018

© Leshchenko N., 2018

Abstract. This article highlights the contextual approach to the renewal of the historical urban environment as the most complete and delicate one, which allows to comprehensively analyze the historically formed urban situation and to take into account all of its nuances in order to harmoniously add the new building to it. The article shows the principles and techniques, which are used to harmoniously combine the new buildings with the historically formed urban environment. The proposed theoretical statements are examined in detail on the example of the project of renewal and harmonizing the new and old buildings in the historic street ensemble in Chernivtsi (Ukraine).

Key words: renewal, historical urban environment, new house-insertion.

Кількість посилань 13

Нелля Лещенко

НОВІ БУДИНКИ В ІСТОРИЧНОМУ МІСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Анотація. У статті порушено питання, якими мають бути нові будівлі, що зводяться в історичному міському архітектурному середовищі? Вони повинні бути його гармонійним продовженням і активізувати його, максимально враховувати історично сформовані особливості і одночасно відповідати сучасним вимогам. Виділяється контекстуальний підхід до оновлення історичного міського архітектурного середовища як найбільш делікатний і цілісний, який дозволяє всебічно проаналізувати історично сформовану міську ситуацію, врахувати всі її нюанси, щоб гармонійно вписати в неї нову будівлю. Результатом будь-якого грамотного оновлення повинно стати якісне міське архітектурне середовище для постійного проживання і різнотривалого комфортного перебування в ньому місцевих мешканців і гостей міста. Нові будівлі повинні привнести новий життєвий імпульс в сформоване міське середовище і забезпечити його сталий розвиток. У статті показані принципи і прийоми, які використовуються для гармонійного поєднання нових будівель з історично сформованим міським архітектурним середовищем. Дається оцінка значення їх застосування для збереження його сталості. Запропоновані теоретичні викладки докладно розглянуто на прикладі проекту оновлення і гармонізації забудови ансамблю історичної вулиці в місті Чернівцях (Україна). Цей проект був виконаний після проведення передпроекного аналізу, за яким були визначені особливості формування та розвитку запропонованого до оновлення історичного архітектурного міського середовища. Був проведений аналіз його функціонального розвитку для виявлення сталих, найбільш характерних для даної частини міської території функцій. Запропоновані нові функції повинні гармонійно доповнити існуючі, привнести новий життєвий імпульс в історичне міське середовище і забезпечити його сталий розвиток. Результатом проведеного композиційного аналізу існуючої забудови вулиці стало рішення про необхідність зведення нової акцентної будівлі-вставки, яка б змогла відновити її порушену цілісність. Морфологічний аналіз існуючої забудови вулиці дав можливість прийняти рішення щодо коректних планувальних розмірів, об’ємів та нових форм для фасадів нової будівлі. Вони мають бути підпорядковані існуючим історичним будівлям. Такмими підхід необхідний для збереження сформованого ансамблю забудови історичної вулиці і забезпечення його сталого розвитку.

Ключові слова: оновлення, історичне міське середовище, новий будинок-вставка.

Переклад завірений: Паніна О. В., доцент кафедри іноземних мов КНУБА

Oksana Bilinska

DEPARTMENT OF DESIGN AND ARCHITECTURE BASICS:
INTERIORS’ DRAWING

Lviv Polytechnic National University,
12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine
oksanabilinska@gmail.com

Received: 13 March, 2018 / Revised: March 20, 2018 / Accepted: April 10, 2018

© Bilinska O., 2018

Abstract. The theme of this article is teaching architectural drawing skills. The sequence and stages of public buildings interior drawing are described here. The steps of interiors perspective construction are described taking Lviv Polytechnic National University interiors as an example. Common student’s difficulties and mistakes are analyzed since architectural life drawing of the historical buildings’ interiors on the spot is useful for obtaining knowledge and skills in professional education of architecture students.

Key words: architectural drawing, interior, perspective, Lviv Polytechnic.

Кількість посилань 5

Оксана Білінська

КАФЕДРА ДИЗАЙНУ ТА ОСНОВ АРХІТЕКТУРИ:
РИСУНОК ІНТЕР’ЄРІВ

Анотація. Кафедра дизайну та основ архітектури Нац. ун-ту “Львівської політехніки” відіграє важливу роль у початковому етапі процесу підготовки майбутніх архітекторів. Тут майже 145 років від дати заснування кафедри студенти виконують етапні завдання з циклу образотворчих дисциплін, а саме з дисципліни “Рисунок, живопис, скульптура”. Академічний рисунок допомагає отримати розуміння та навики перспективної побудови простору, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати зображуваний простір інтер’єрів, ордерні аркади, архітектурні ордери, декор. Для побудови перспективи інтер’єру студент-архітектор використовує знання з основ композиції та основ перспективи. Враховуючи нагальну потребу у визнанні важливості викладання академічного рисунку для освіти архітекторів та у зв’язку з планомірним скороченням годин на цю дисципліну, виникла необхідність у детальнішому аналізуванні методики виконання та типових помилок одного з обов’язкових академічних завдань з рисунку для виконання студентами-архітекторами.
Подано та узагальнено методику виконання архітектурного рисунку інтер’єру. Натурою для виконання завдання слугують неоренесансні інтер’єри Львівської політехніки. Виділено покрокові етапи виконання побудови перспективи інтер’єру. А саме: аналіз структури і простору інтер’єру, створення ескізів, відбір одного ескізу, компонування його на великому аркуші, визначення пропорцій, масштабності, виконання перспективно-просторової побудови, лінійної перспективи, тональний розбір, світло-тіньова побудова і повітряна перспектива. До кожного етапу виконання рисунку інтер’єру наведено найрозповсюдженіші типові труднощі та помилки, які найчастіше допускають студенти. Статтю проілюстровано студентськими роботами рисунку інтер’єрів головного корпусу Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Акцентовано важливість архітектурного рисунку для вивчення особливостей архітектурних стилів інтер’єрів у контексті вивчення історії архітектури. Перспективою подальшого висвітлення може бути методика та особливості виконання архітектурного рисунку інтер’єру сакральних будівель.

Ключові слова: архітектурний рисунок, інтер’єр, перспектива, Львівська політехніка.

Rostyslav Stotsko

SUGGESTIONS ON THE DEVELOPMENT
OF HIGHER THEOLOGICAL-HUMANITARIAN INSTITUTIONS ARCHITECTURE IN UKRAINE

Lviv Polytechnic National University
12, S. Bandery Str., 79013, Lviv, Ukraine

Received: April 26, 2018 / Revised: May 8, 2018 / Accepted: May 18, 2018

© Stotsko R., 2018

Abstract. The article highlights and analyzes the architectural peculiarities of such a new type of buildings as theological-humanitarian higher educational institutions, distinguishes the major factors that influence their architectural and space planning organization, and outlines suggestions on the development of theological-humanitarian institutions architecture in Ukraine.

Key words: architecture, theological education, humanitarian education, higher educational institutions, university.

Кількість посилань 16
Ростислав Стоцько

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ БУДІВЕЛЬ ВИЩИХ
ДУХОВНО-ГУМАНІТАРНИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ В УКРАЇНІ

Анотація. У статті висвітлено і проаналізовано особливості архітектури будівлі нового типу – духовно-гуманітарного вищого освітнього закладу, визначено основні чинники, які найбільше впливають на архітектурно-планувальну організацію будівель такого типу, викладено пропозиції щодо розвитку архітектури закладів духовно-гуманітарної освіти в Україні.
Дослідивши тенденції духовної освіти та розвитку архітектурної типології християнських освітніх закладів в Західній Європі та Україні, автор обґрунтовує необхідність виокремлення комплексу будівель християнського вищого навчального закладу в новий тип освітньої будівлі (комплексу будівель), а саме духовно-гуманітарний університет. Духовно-гуманітарний університет, своєю чергою, автор поділяє на два підтипи: заклад з домінуванням духовної освіти (навчання священиків та світських осіб) та заклад гуманітарної освіти з впровадженням духовних дисциплін (навчаються виключно студенти-гуманітарії). У статті досліджено, що на формування архітектури будівель духовно-гуманітарного вищого навчального закладу (університету) в Україні впливає низка чинників, основні з яких: а) духовно-ідеологічний; б) функціональний; в) національно-історичний; г) природно-кліматичний; д) економічний; е) ресурсно-технологічний.
У статті висвітлено приклади практичного застосування пропозицій щодо розвитку архітектури будівель вищих духовно-гуманітарних освітніх закладів шляхом експериментального проектування християнських духовно-просвітницьких центрів та духовно-гуманітарних освітніх закладів на кафедрі дизайну архітектурного середовища Інституту архітектури Національного університету “Львівська політехніка” та зазначено, що створені студентами та викладачами кафедри експериментальні архітектурні проекти в подальшому можуть бути основою для реального проектування подібних закладів в Україні. Автор зазначає, що дані дослідження та їх практична реалізація допоможе піднятися вітчизняній гуманітарній освіті на якісно новий рівень щодо організації навчального процесу шляхом будівництво новітніх комплексів духовно-гуманітарної університетської освіти.

Ключові слова: архітектура, духовна освіта, гуманітарна освіта, вищі навчальні заклади, університет.

Svitlana Linda, Maria Voloshyn

“LVIV POLYTECHNIC – MOTHER OF TECHNICAL EDUCATION
IN POLAND”: PROFESSORS AND GRADUATES
OF THE LVIV POLYTECHNIC AFTER THE SECOND WORLD WAR

Lviv Polytechnic National University
12, Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine, svitlanalinda@gmail.comn

Received: April 25, 2018 / Revised: May 7, 2018 / Accepted: May 7, 2018

© Linda S., Voloshyn M., 2018

Abstract. The article presents the area of activity of Polish professors and graduates of the Architecture Department of Lviv Polytechnic after their forced emigration in 1946 from Lviv. Their professional and educational activity under the new social and political conditions was shown. Their contribution to the formation of professional architectural education in Poland in the postwar period was determined.

Key words: Lviv Polytechnic, Poland, architectural school, postwar period

Кількість посилань 27
Світлана Лінда, Марія Волошин

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА – МАТИ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЛЬЩІ”: ПРОФЕСОРИ І ВИПУСКНИКИ ЛЬВІВСЬКОЇ ПОЛІТЕХНІКИ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Анотація. Львівська архітектурна школа, сформована у стінах “Львівської політехніки” починаючи від 1875 р. вважалася однією із найкращих архітектурних шкіл тогочасної Європи. Після геополітичного перекрою карти Європи у 1939 р., а згодом після Другої світової війни доля багатьох архітекторів, життя та творчість яких була пов’язана із Львівською політехнікою, кардинально змінилася. Специфіки ситуації надає той факт, що львівські архітектори змушені були змінити не лише рідне середовище проживання та професійної діяльності, але й переорієнтувати та пристосувати свій традиційний світогляд до нових соціокультурних реалій Польської Народної республіки.
Повоєнна діяльність цих архітекторів залишається поки що малодослідженою. Фрагментарні розвідки та статті ще не формують цілісної картини впливу традицій львівської архітектурної школи на формування польської архітектури після Другої світової війни. Мета статті – виявити значення випускників та викладачів “Львівської політехніки” для розвитку польської архітектурної освіти у повоєнний час. Їхня діяльність розглядається не лише не у вузькому професійному ракурсі, а з позицій соціальних та суспільних.
У статті наголошено, що діяльність викладачів та випускників Львівської політехніки створили міцний фундамент для формування архітектурної освіти та практики у повоєнній Польщі. Виїхавши до Кракова, Вроцлава, Глівіц, Гданська, вони професійно пропрацювали до кінця свого життя. Багато з них займали керівні посади у різноманітних навчальних закладах архітектурного спрямування та в урядових органах. Важливими стали методи організації навчальної роботи, завдяки якій постала Політехінка Сльонська і Глівіцах та зміцнилися архітектурні школи у Вроцлаві. Оцінка значення діяльності цих архітекторів ще є попереду, а ця стаття – це спроба коротко оглянути їх доробок, пов’язавши його із практикою міжвоєнного Львова, проте всебічна оцінка їхньої діяльності – це справа майбутніх наукових досліджень.

Ключові слова: Львівська політехніка, Польща, архітектурна школа, післявоєнний період.

Youri Rotchniak

TERRITORIAL DISTRIBUTION OF COMPOSITIONAL
AND STYLISTIC TYPES OF HOUSES OF THE RAILWAY STATIONS
OF HALYCHYNA AND BUKOVYNA

Lviv Polytechnic National University
12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine, rotchniak.youri@gmail.com

Received: May 25, 2018 / Revised: May 31, 2018 / Accepted: May 31, 2018

© Rotchniak Y., 2018

Abstract. The buildings of the railway stations in external spatial and plastic lineament are investigated, their composition and stylistic types are formulated, as well as the methods of their location on the territory of Halychyna (Galicia) and Bukovyna (Bukovina) in Ukraine are analyzed. Attention is drawn on importance of maintenance of these railway stations as a ponderable inheritance of building culture of these regions.

Key words: compositional and stylistic type, railway station, settlements, passenger building.

Кількість посилань 20

Юрій Рочняк

ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПОШИРЕННЯ КОМПОЗИЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНИХ
ТИПІВ ЗАЛІЗНИЧНИХ ВОКЗАЛІВ У ГАЛИЧИНІ ТА БУКОВИНІ

Анотація. Досліджено будинки залізничних вокзалів у зовнішніх просторово-пластичних рисах і сформульовано їхні композиційно-стилістичні типи, а також виявлено способи їхнього розташування територією Галичини та Буковини в Україні. Звертається увага на важливість збереження цих вокзалів як вагомого спадку будівельної культури.

Ключові слова: композиційно-стилістичні тип, залізничний вокзал, будинок.

Yurii Dyba

TO THE PROBLEM OF INTERPRETATION OF HISTORICAL EVIDENCES CONCERNING ANNALISTIC ’NOVGOROD’ IN IX – X CENTURIES
(the comments referred to a new publication by E. Nosov)

Lviv Polytechnic National University, 12, S. Bandera Str., 79013, Lviv, Ukraine
yurij_dyba@ukr.net

Received: December 14, 2017 / Revised: April 21, 2018 / Accepted: May 9, 2018

© Dyba Yu., 2018

Abstract. Author considers the main problems connected with the question about the founding of an ancient city of Kievan Rus – Novgorod on Volkhov River. The reason for the reflections on this topic was the authors critical analisis of Yevgeni Nosov`s new publication. Also the author considers an important question of this city localization in the IX – X centuries. These questions are analyzed on the background of ancient chronicles messages.

Key words: Novgorod, Νεμογαρδάς (Nemogardas), Hólmgarđr (Holmgardr), ’Rurikovo Gorodysche’ (Rurik’s Hillfort), localization, archaeological dating, foundation of the city, place names, architectural and archaeological research.

Кількість посилань 10

Юрій Диба

ДО ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ІСТОРИЧНИХ СВІДЧЕНЬ
ПРО ЛІТОПИСНИЙ ’НОВГОРОД’ У ІХ – Х СТОЛІТТЯХ
(зауваження з приводу нової публікації Є. Носова)

Анотація. Автор розглядає основні проблеми, пов’язані з вирішенням питання про заснування Новгорода на Волхові. Підставою стала нова публікація Євгенія Носова, присвячена питанню початків Новгорода на
р. Волхові. Мета цієї публікації – вказати основні протиріччя, що виникають при читанні історичних джерел про Новгород ІХ–Х століть порівняно з результатами археологічних досліджень цього міста. Висловлюючи нові міркування Є. Носов залишив поза увагою низку фактів, які вимагають пояснення: По-перше, допускаючи, що первісне городищенське укріплене поселення слов’ян мало назву ’Холмъ-городъ’ новгородський дослідник не пояснив, яким чином ця гіпотетична назва корелюється із топонімом ’Холм’ Славенського кінця, перша задокументована згадка про який датується 1134 р. По-друге, автор не наводить достатньо вагомих причин, які б змушували скандинавів Рюрика назвати перебудоване ними городищенське укріплення Новгородом, а не зберегти вже вкорінену на місцевому ґрунті скандинавську форму ’Hólmgarđr’. По-третє, погоджуючись з тим, що найстарша назва ’Холмъ-городъ’/’Hólmgarđr’ міцно прижилася в скандинавському середовищі й використовувалася на означення населеного пункту розташованого на витоках Волхова, випадало б назву ’Νεμογαρδάϛ’ визнати такою, що стосувалася населеного пункту, розташованого значно південніше, за межами впливу скандинавських колоністів Поволхов’я. По-четверте, Є. Носов акцентує увагу на тому, що згадка про прихід Рюрика до Ільменя, де він зрубав город над Волховом, повністю топографічно відповідає місцю розташування сучасного Городища й розташовується 2 км вгору за течією від дитинця 1044 р. Одначе автор уникає згадки про легендарний Словенськ. По-п’яте, літописні оповіді про прикликання варягів, якими б яскравими вони не видавалися, є легендарними. Порушене свого часу В. Пархоменком питання південної локалізації літописного Новгорода ІХ–Х ст. не слід обходити боком. Сподіваюся, звернуть на цю проблему увагу і новгородські науковці, при всіх патріотичних почуттях та всупереч науковій інерції.

Ключові слова: Новгород, Νεμογαρδάϛ (Немоґардас), Hólmgarđr (Холмґард), Рюрикове городище, локалізація, археологічне датування, заснування міста, найменування, архітектурно-археологічні дослідження.

Аliona Subin-Kozhevnikova, Volodymyr Smoliak

THE RESIDENTIAL ARCHITECTURE OF THE CENTRAL PART
OF VINNYTSIA IN THE 20’s – 30’s OF THE 20TH CENTURY

Vinnytsia National Technical University
95 Khmelnytske shose, 21021, Vinnytsia, Ukraine
alena.subin@gmail.com

Received: March 15, 2018 / Revised: March 27, 2018 / Accepted: April 11, 2018

© Subin Kozhevnikova А. S., Smoliak V. V., 2018

Abstract. In the article it has been carried out the analysis of formation of Vinnytsia architectural environment in the beginning of the ХХ century. It is suggested the chronology of residential architecture development in the 20’s–30’s of the ХХ century considering architectural and urban-planning as well as the historical and cultural factors.

Key words: urban-planning development, residential architecture, stylistic decision, modernism, classical techniques.

Кількість посилань 13
Альова Субін-Кожевнікова, Володимир Смоляк

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВОЇ АРХІТЕКТУРИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ
МІСТА ВІННИЦІ У 20–30-Х рр. XX СТОЛІТТЯ

Анотація. У статті всебічно досліджено та проаналізовано процес формування архітектурного середовища Вінниці міжвоєнного періоду. Сьогодні однією з найскладніших проблем містобудівного розвитку є проблема адаптації територій історичного центру до умов сучасного міста. Проте пріоритетні завдання в галузі охорони та ревіталізації історичної забудови вимагають чіткого визначення факторів, що вплинули на її створення, правильного розуміння морфологічних особливостей та точної стильової ідентифікації будівель та споруд. Що зумовлює необхідність у визначені етапів розвитку архітектури, з узагальненням стильових особливостей, розглянувши кращі зразки зодчества Вінниці.
За результатами проведеного дослідження було встановлено, що архітектурно-містобудівний розвиток Вінниці у 20–30-х роки XX ст., який вирізнявся високою динамічністю, залежав від багатьох загальнодержавних та регіональних чинників. Радянська архітектура того часу, що формувалась під впливом технічного прогресу та ідеологічних засад, залишила багато яскравих зразків зодчества в межах міста. Перша третина XX століття – час сміливих творчих пошуків та запеклої боротьби стильових течій; час проголошення нової естетики простору та форми, що опиралась на нові соціальні реалії, та повернення до класицистичних архітектурних засобів.
Важливою складовою міського середовища, як поліфункціональної та динамічної структури, є житлова забудова, що сформувалась у різні періоди часу та має характерні ознаки стильової приналежності. Проте житлова архітектура Вінниці на сьогодні залишається малодослідженою, що призводить до знищення її автентичності та руйнування характеру забудови цілих кварталів.
У статті запропоновано періодизацію розвитку житлової архітектури у 20–30-х роках XX століття, з урахуванням архітектурно-містобудівних та історико-культурних чинників. Архітектура міжвоєнного періоду – явище унікальне та неоднозначне, що визначалось паралельним існуванням трьох ідейно-протилежних напрямків розвитку. Так у Вінниці до середини ХХ ст. відзначається зростання історичних стилів що замінили авангардні течії. Стильовий плюралізм дозволив сформувати нове архітектурно-містобудівне середовище, створити раніше невідомі типи будівель та споруд, змінити уявлення людей про зручність, стиль та якість життя. Також у цей час суттєво змінюється панорама міста. Стають виразними силуети вулиць, збагачується пластика фасадів в архітектурі державних та громадських будівель. Вони формують нове містобудівне середовище.

Ключові слова: містобудівний розвиток, житлова архітектура, стилістичне вирішення, модернізм, класицистичні засоби.

Syndicate content