Вступ

Для розвитку економіки знань необхідно стимулювати інтелектуальну активність та творчу діяльність особистостей. З проблеми творчості у українській психології та управлінні організаціями створено різноманітні авторські концепції творчості відомих психологів Д.Б. Богоявленської, Л.С. Виготського, Я.О. Пономарьова, В.О. Моляко та ін. Д. Богоявленська
ретельно досліджувала проблему інтелектуальної активності. На її думку, інтелектуальна активність – це не стимульоване ззовні продовження мислення. Інтелектуальна активність є особистісною власністю, власністю цілісної особистості, яка не зводиться ні до загальних розумових здібностей, ні до мотиваційних факторів розумової діяльності. Д.Б. Богоявленська запропонувала метод “кривого поля”, за яким визначила три рівні інтелектуальної активності – стимулюючо-продуктивний, евристичний та креативний.
Стимулюючо-продуктивний, або пасивний, рівень відзначається тоді, коли людина, доволі старанно працюючи, залишається у межах наперед заданого або знайденого способу дії. Пасивний рівень інтелектуальної активності не означає відсутності розумової діяльності, лише йдеться про недостатність внутрішніх джерел її стимулювання та пізнавального інтересу.
Другий рівень інтелектуальної активності – евристичний. Він передбачає інтелектуальну активність щодо пошуку нових емпіричних закономірностей, які дають змогу вирішувати поставлені ззовні завдання, на відміну від креативного (третього рівня), на якому емпірична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креативних осіб – самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми та пошук способів її розв’язання.
Отже, стимулюючо-продуктивний рівень відповідає прийняттю і продуктивному розв’язанню задач, однак у межах уже поставлених проблем. Евристичний рівень відповідає відкриттю нових закономірностей емпіричним шляхом. Креативний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему.
Рівень інтелектуальної активності, ініціативи є досить стійкими особистісним утворенням людей, виявляється у різноманітних експериментальних умовах і пов’язаний з глибинною мотиваційною структурою особистості.
Завданнями креативного менеджменту є розвиток третього рівня інтелектуальної активності. Творчий пошук способів вирішення чітко визначених наперед проблем, пов’язаних із виробничо-господарською діяльністю організацій, не можна зараховувати до першого рівня інтелектуальної активності через наявність внутрішніх стимулів (матеріального і морального
стимулювання працівників, що займаються виконанням будь-яких завдань) та пізнавального інтересу до способів вирішення цих завдань, що стимулюється. Евристичний рівень передбачає здійснення пошуків вирішення проблем, які поставлені ззовні.
Тобто, враховуючи три рівні інтелектуальної активності, можна говорити про можливості цілеспрямованого впливу та стимулювання кожного із цих рівнів інтелектуальної активності.
Перший рівень забезпечується корпоративним менеджментом, для виконання працівниками своїх функції і завдань. Другий рівень передбачає більш свідому інтелектуальну активність високоосвічених працівників, відповідно мотивовану для пошуків варіантів вирішення проблем. На підприємствах це можуть бути спеціально зібрані експертні комітети для нового вирішення
звичайних проблем.
Третій рівень інтелектуальної активності притаманний не усім особам та працівникам. Щоб самостійно і творчо підходити до виконання певних завдань, особа повинна володіти здібностями до самостійної творчої роботи.
Наведений у посібнику матеріал спрямований на систематизацію уявлень студентів щодо особливостей управління процесом творчих пошуків, а також забезпечення економічної ефективності креативних ініціатив.