UDK 551.781.51:552.5/477.9/
O. M. KOKHAN1, A. O. REVER1
1Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the NAS of Ukraine, 3a, Naukova str., 79060, Lviv, Ukraine, тел.: (097)603-42-48, E-mail: kohanom8@gmail.com, arever@i.ua
SEDIMENTOGENESIS OF EARLY MAYKOP (LOWER OLIGOCENE)
DEPOSITS IN THE AZOV-BLACK SEA REGION
Purpose. Research of lithological features of the sedimentary complex of Early Oligocene within Azov-Black Sea Region and reconstruction of its sedimentary conditions. Method. The method includes lithologo-facial, mineralo-petrographic, lithmological, electrofacial and sedimento-paleooceanographycal analyses. Results. It is established, lithological structure of section and lithologo-facial zonality of the Lower Oligocene (Lower Maykop) of Karkinite-North Crimean and Indolo-Kubanian depressions. Four type of series was distinguished, what differing of containing in their structure of clastogene (sandstone, siltstone) lithotypes, spatial distribution which is characterized by a certain lateral zonality, that represent built lithologo-facial models. In detail the petrographic features of the main rock types are studied. Lithmological sections were built, which allowed establish the layered structure of the section thickneses, what resulting in the development of two regional and local clastogene bands, separated pelitomorphic formations. Sedimento-paleooceanographic situation of basal clastogene band were reconstructed and proper models were built. Two sedimentation basins with different dynamics and depositional environments are distinguished: internal Odessa-Kerch (close, estuary, northern) and exernal Black Sea (open, southern) which separated by the Kilian-Kalamitian-Crimean-Caucasian range of submarine-surface elevations. In the exernal, in the open for the oceanic water Black Sea sedimentation basin, the near shore-marine conditions were predominant, with accumulation of clayey, aleuritic-clayey and aleuritic muds of facial zones: “shelf plain”, “along shore bar” and “fan”. In the internal, in the close Odessa sedimentation basin, the near shore-marine and alluvial-deltaic sedimentary environment prevailed. Throwing down of the detritic material provided for the four river systems, which drainaged present areas of West (Moldovian paleoland) and Northern Black Sea, forming psammitic-aleuritic node bodies of facial zones: “river bed”, “river mouth bar”, “fan”, and which were separated, , formed to the axian zones of the consedimentation uplift, by the bodies of facial zone “along shore bar”. Scientific novelty. First, the result of complexes litogenetic researches, was reconstructed situation of sedimentation of basal clastogene band of the Lower Oligocene within the Azov-Black Sea Region. Practical significance. Study of features of lithological strata structure, creation of the sedimentation models will be instrumental to clarify of certain question of stratum character, finding out spatial distribution of sedimentary bodies of different composition and genesis. Which will be geological basis for more grounded prognosis of prospective oil and gas objects spatial distribution.
Key words: Azov-Black Sea region, Oligocene, paleooceanography, alluvial-deltaic system, fan, shelf.

REFERENCES 20

О. М. КОХАН1, А. О. РЕВЕР1
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Наукова, 3а, 79060, Львів-60, ел-пошта: kohanom8@gmail.com, arever@i.ua

СЕДИМЕНТОГЕНЕЗ НИЖНЬОМАЙКОПСЬКИХ (НИЖНЬООЛІГОЦЕНОВИХ) ВІДКЛАДІВ
АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ
Мета. Дослідження літологічних особливостей осадового комплексу ранньоолігоценового віку в межах Азово-Чорноморського регіону та реконструкція умов його осадонагромадження. Методика. Методика містить літолого-фаціальний, мінерало-петрографічний, літмологічний, електрофаціальний та седиментолого-палеоокеанографічний аналізи. Результати. Встановлено, літологічну структуру розрізу та літолого-фаціальну зональність нижньоолігоценової (нижньомайкопської) товщі Каркінітсько-Північнокримського та Індоло-Кубанського прогинів. Виділено чотири типи розрізу товщі, що різняться за вмістом у їхній структурі кластогенних (пісковик, алевроліт) літотипів, просторово-вікове поширення яких характеризується певною латеральною зональністю, що відображають побудовані літолого-фаціальні моделі. Детально вивчені петрографічні особливості основних типів порід. Побудовано літмологічні перетини, які дали змогу встановити ярусну структуру розрізу товщі, що проявилась у розвитку двох регіональних та локальної кластогенних пачок, розмежованих пелітоморфними утвореннями. Реконструйовано седиментолого-палеоокеанографічні обстановки осадонагромадження базальної кластогенної пачки нижнього майкопу та побудована відповідна модель. Виокремлено два седиментаційні басейни з різною гідродинамікою та умовами седиментації: внутрішній Одесько-Керченський (закритий, естуарієвий, північний) та зовнішній Чорноморський (відкритий, південний), що розмежовані Кілійсько-Каламітсько-Кримсько-Кавказькою грядою підводно-надводних височин.
У зовнішньому відкритому до океанічних вод Чорноморському седиментаційному басейні домінували прибережно-морські умови з накопиченням глинистих, алевро-глинистих і алевритових мулів фаціальних зон типу “шельфова рівнина”, “вздовжбереговий бар” та “конус виносу”. У внутрішньому закритому Одеському седиментаційному басейні домінували прибережно-морські та алювіально-дельтові умови осадонагромадження. Скид уламкового матеріалу забезпечували чотири річкові системи, які дренували сучасні терени західного Причорномор’я (Молдавська палеосуша), формуючи незначні за площею та потужністю псамо-алевритові вузлові тіла фаціальних зон: “русло”, “гирловий бар”, “конус виносу” та розмежовуючих їх, сформованих в осьових зонах конседиментаційних піднять тіл фаціальної зони “вздовжбереговий бар”. Наукова новизна. Вперше, за результатами комплексних літогенетичних досліджень, реконструйовані обстановки осадонагромадження базальної кластогенної пачки нижньо¬олігоценової товщі в межах Азово-Чорноморського регіону. Практична значущість. Вивчення особливостей літологічної будови товщі та створення седиментаційних моделей сприятиме уточненню певних питань стратиграфічного характеру, з’ясуванню просторово-вікового поширення осадових тіл різного складу та генезису, що слугуватиме геологічною основою для більш обґрунтованого прогнозу просторово-вікового поширення нафтогазоперспективних об’єктів.
Ключові слова: Азово-Чорноморський регіон, олігоцен, палеоокеанографія, алювіально-дельтова система, конус виносу, шельф.

О. М. КОХАН1, А. О. РЕВЕР1

Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, ул. Научная, 3а, Львов, Украина, 79060, эл. почта kohanom8@gmail.com, arever@i.ua

СЕДИМЕНТОГЕНЕЗ НИЖНЬОМАЙКОПСЬКИХ (НИЖНЬООЛИГОЦЕНОВЫХ) ОТЛОЖЕНИЙ АЗОВО-ЧЕРНОМОРСЬКОГО РЕГИОНА

Цель. Исследование литологических особенностей осадочного комплекса ранньоолигоценового возраста в пределах Азово-Черноморского региона и реконструкция условий его осадонакопления. Методика. Методика включает литолого-фациальный, минерально-петрографический, литмологи¬ческий, електрофациальний и седиментолого-палеоокеанографический анализы. Результаты. Установ¬лено, литологическую структуру разреза и литолого-фациальною зональность нижньоолигоценовои (нижньомайкопськои) толщи Каркинитско-Северокрымского и Индоло-Кубанского прогибов. Выделены четыре типа разреза толщи, различные по содержанию в их структуре кластогенных (песчаник, алевролит) литотипов, пространственно-возрастное распространение которых характеризуется определенной латеральной зональностью, что отображають построеные литолого-фациальные модели. Подробно изучены петрографические особенности основных типов пород. Построено литмологические сечения, которые позволили установить ярусную структуру разреза толщи, проявилась в развитии двух региональных и локальной кластогенных пачек, разделенных пелитоморфными образованиями. Реконструировано седиментолого-палеоокеанографические обстановки осадонакопления базальной кластогенной пачки нижнего майкопа и построена соответствующая модель. Выделены два седиментационные бассейны с разной гидродинамикой условий седиментации: внутренний Одесско-Керченский (закрытый, эстуариевий, северный) и внешний Черноморский (открытый, южный), что разграничены Килийского-Каламитского-Крымско-Кавказской грядой подводно-надводных возвышен¬ностей. Во внешнем открытом в океанических водах Черноморском седиментационном бассейне доминировали прибрежно-морские условия с накоплением глинистых, алевро-глинистых и алевритовых илов фациальных зон типа «шельфовая равнина», «вздовжбереговой бар» и «конус выноса». Во внутреннем закрытом Одесском седиментационном бассейне доминировали прибрежно-морские и аллювиально-дельтовые условия осадонакопления. Сброс обломочного материала обеспечивали четыре речные системы, дренировавшие современные территории западного Причерноморья (Молдавская палеосуша), формируя незначительные по площади и мощности псамо-алевритовые узловые тела фациальных зон "русло", "устьевой бар", "конус выноса" и разделяемые их, сложившиеся в осевых зонах конседиментацийние поднятия тел фациальной зоны "вздовжбереговий бар". Научная новизна. Впервые, по результатам комплексных литогенетических исследований, реконструированы обстановки осадонакопления базальной кластогенной пачки нижньоолигоценовои толщи в пределах Азово-Черноморского региона. Практическая значимость. Изучение особенностей литологического строения толщи и создание седиментационных моделей будет способствовать уточнению определенных вопросов стратиграфического характера, установлению пространственно-возрастного распространения осадочных тел различного состава и генезиса, служить геологической основой для более обоснованного прогноза пространственно-возрастного распространения нефтегазоперспективных объектов.
Ключевые слова: Азово-Черноморский регион, олигоцен, палеоокеанография, аллювиально-дельтовая система, конус выноса, шельф.